Із мармурового палацу — у брудну корчму, із тіла витонченої аристократки — у тіло невільниці. Тепер вона власність грубого варвара, і її єдине призначення — втамовувати його хіть. Та гордий дух не так просто зламати. Хай боги ведуть свої брудні ігри — вона не чекатиме від них милості. Хай цей чоловік дивиться на неї, як на річ — вона доведе, що коштує більшого. Її тіло стане зброєю, любов — наважанням, слабкість — силою. Її ціль — його серце, вона зможе його приборкати!