Щойно Віанн оселилася на берегах Сени, звикла до рівного плину життя й до тисячі щоденних дрібниць, як незнайомий вітер знов покликав її в дорогу. Він не розповість Віанн про нові міста, де вона ніколи не бувала, або про чужинців, яких їй ще доведеться зустріти. Натомість він принесе новини про старих друзів, яких вона не бачила вже вісім років, і нашіпче про зміни, що дісталися звивистих вуличок старого Ланскне разом із ароматом східних прянощів і м’ятного чаю.