«Перманентна революція» — книга Лева Троцького, у якій він прагнув підтвердити правильність концепції перманентної революції досвідом 1917 року в Росії. Троцький заперечував завершений соціалістичний характер Жовтневої революції, розглядаючи її лише як перший етап на шляху до соціалістичної революції на Заході й у всьому світі. Він бачив можливість перемоги соціалізму в Радянській Росії — у зв’язку з нечисленністю пролетаріату там і існуванням величезної маси селян дрібнобуржуазного за своєю сутністю характеру — лише за умови, що соціалістична революція стане перманентною, тобто перекинеться на найважливіші країни Європи, коли перемігший пролетаріат Заходу допоможе пролетаріату Росії впоратися в боротьбі з класами, що протистоять йому. І тоді стане можливим побудувати соціалізм і комунізм у масштабах усього світу.