“…Уперше батько сказав «ні», коли Сашa попросив заступитися: його били Беркут із другого під’їзду та Гога, сусід по парті.
«Чому?» — спитав син.
«Тому що ти сам маєш уміти дати здачі».
«Але вони ж сильніші за мене!»
«Ну й прекрасно! Хіба ти будеш битися з тими, хто слабший за тебе? Це не бійка — це побиття. Якщо вони сильніші й при цьому б’ють удвох, значить, вони боягузи. А з боягузами розправляються. І не бійся синців: вони минають. А от відчуття власної слабкості, страх, невпевненість ніколи не пройдуть, і ти станеш не людиною, а нещасним маленьким мишеням».