Змінна її близькості

15 год. 49 хв.

Мова російська

Читець Семен Ващенко

Опис

Лауреат Нобелівської премії Леонід Польотов повертається до Москви. Лискучі інтерв’ю, телекамери, дівчата з книжками напереваги, журналісти з обличчями «а тепер ми вас звалимо». Він відпрацьовує все за нотами — поки вночі не виходить на Чисті Пруди. І ось там, серед ліхтарів, що жваво потріскують, і московської сирості, він бачить ЇЇ.

Наталя Вікторівна. Вчителька фізики. Жінка, через яку колись він перестав бути студентом і став людиною. Тоді він не підійшов. Бо вона була недосяжна, а він — її тихий студент. А тепер вона дивиться на нього так, наче знає: шанс настав. У Польотова є один дар. Він не просто здатен — він здатен на неможливе. Він може зробити те, що вважається фантастикою: схопити час за горло й змусити його повернутися назад. Він уміє повернути себе туди, де все почалося. Не в думках. Не в листі. А насправді. У сні він може повернутися — назад. У 1979 рік. І він повертається.

Не за славою, не за книгою, не за другою спробою. За нею.