Перед сходом сонця

Михайло Зощенко, якого багато хто знає лише як письменника-сатирика, створив одну з найзначніших книг на межі художнього та наукового дослідження людської психіки. Через що люди інколи страждають нестерпно, коли об’єктивної причини начебто немає? Сьогодні всі знають слово «депресія», але в першій половині ХХ століття наука знала значно менше. За багато десятиліть до буму популярної психології Михайло Зощенко зацікавився науковим методом Івана Павлова, фізіолога й засновника науки про вищу нервову діяльність. Він спробував поставити експеримент на собі: подолати власну страшну хворобу, яка переслідувала Зощенка з підліткового віку. В автобіографічній повісті «Перед сходом сонця» автор перебирає драматичні спогади своїх ранніх років, намагаючись зрозуміти, що саме зашкодило його психіці, досліджує природу людського страждання і розповідає, як він шукав спосіб перемогти страхи та взяти під контроль розум і почуття.
Перші дві частини повісті були опубліковані в журналі «Октябрь» у 1943 році, але далі цензура не пропустила, і письменника піддали суспільній травлі та гонінням. У радянській пресі повість заклеймили як «шкідливу» та розгромили за те, що Зощенко пише про «дріб’язкову метушню суб’єктивних почуттів» — про ті самі глибини нашого підсвідомого, мандрування якими так цікаве сучасній людині.