У п’єсі «Пер Гюнт» персонажі фольклору показані потворними й злобними істотами, а селяни — жорстокими та грубими людьми. У Норвегії та Данії п’єсу сприйняли вельми негативно. Так, Х. К. Андерсен, наприклад, назвав твір цілком безглуздим. З часом, здебільшого завдяки образу Сольвейг, розпочалося переосмислення п’єси. Значною мірою цьому сприяла музика Едварда Гріга, написана на прохання Ібсена для постановки «Пера Гюнта», а згодом набула всесвітньої популярності як самостійний музичний твір.