Попіл і пил

Невідомо, чи існують небеса. Невідомо, чи існує пекло. Напевно можна сказати лише одне: після смерті людина потрапляє в Междумир’я, де панують попіл і пил, а кожен предмет, думка чи почуття нашої реальності має своє відображення. Тут повзають мислеобрази, ширяють демони раптової смерті, мешкає безліч жахливих істот, яким неможливо підібрати назву, а зло прагне заволодіти померлими й легко може проникнути у світ живих, відгукуючись на чужу ненависть. Цей світ існує за власними законами, і лише провідники, що живуть в обох реальностях, можуть допомогти душам відійти в інший простір, піднятися в стовпі сліпучого світла.

Тут стоїть хрест, і на ньому висить розп’ятий монах, пронзений терновником і приречений на вічні муки. Монах дізнався таємницю дійсності, тож мав померти, але встиг залишити заповіт своєму другові-провідникові, якому тепер доведеться з’ясувати, як насправді влаштоване Междумир’я й що знаходиться за його межами, адже від цього за-висять долі живих і мертвих.