Давно в невеликому містечку небо освітлювали багаття, на яких гинули молоді й вродливі дівчата. Злодія, що стояв за цим, було схоплено й знищено — і здавалося, назавжди. Але тепер Анну мучать кошмари, у яких вона горить на багатті, а прокидаючись, вона відчуває біль у ногах, наче від опіків. За нею тягнеться чорна тінь — привид, від якого неможливо втекти. Анна ще не усвідомлює, що стала фігурою в чужих іграх, де любов переплітається з ненавистю, і триває боротьба за вічне життя, яке може дарувати попіл міфічного фенікса.