Пелагея та Алька

Федір Олександрович Абрамов
СРСР, 29.2.1920 — 1983

Федір Олександрович Абрамов народився 29 лютого 1920 року в селі Веркола Пінезького району Архангельської області в селянській родині. Здобровольцем пішов на фронт із 3-го курсу філологічного факультету Ленінградського університету, воював у народному ополченні, був тяжко поранений. Із блокадного міста був вивезений Дорогою життя льодом Ладозького озера. Як нестройовик Федір Абрамов був залишений у тилових частинах, а згодом узятий в органи контррозвідки СМЕРШ, де й працював слідчим до кінця війни.

Після демобілізації, у 1948 році з відзнакою закінчив філфак ЛДУ, згодом захистив кандидатську дисертацію, кілька років працював у ЛДУ завідувачем кафедри радянської літератури. Публікуватися почав як критик. Дебютний роман — «Брати й сестри» (1958). Цей роман — перша частина трилогії «Прясліни», за яку письменника в 1975 році було удостоєно Державної премії СРСР. Останній твір Абрамова, повість «Поїздка в минуле», був опублікований посмертно в 1989 році.