Павутина

За ним стояли сила, гроші, влада — і його слова: «Це моя дочка», змусили Василісу здригнутися й мимоволі згадати минуле. Тоді все було інакше. Тепер він король кримінального світу, а вона…

«Я хочу побачити Ліку!»

Повернувшись до чоловіка, якого їй так і не вдалося забути, дівчина хитнула головою: «Ні!»

«Чому?»

«Бо ти — ніхто», — видихнула вона у відповідь.

Чоловік зробив крок до неї й, схопивши за плечі, тряснув: «Я її батько!»

«Ти помиляєшся», — примружившись, прошипіла Василіса.

«Ти брешеш… — Докажи», — вона подивилася в темні очі, кинувши виклик тому, хто був її минулим.

«Анжеліка не твоя дочка!»

Тимур криво усміхнувся…