Найцінніше, що отримує людина, — це життя. Немає нудних життів: важливо лише вміти захопливо про них розповісти. Ця книга — історія реальності сімдесятих–вісімдесятих, побаченої очима казанського хлопчиська, який дорослішає на наших очах.
Це оповідь про неповторну епоху «розвиненого соціалізму», яка залишила в пам’яті водночас відчуття цілісності й внутрішньої суперечливості, — про час розквіту великої країни, яка з роками дедалі сильніше відходить у царину легенд. Автору просто захотілося повернутися туди — не очорнюючи і не прикрашаючи, а кажучи «зсередини часу», адже певною мірою він і сам залишився в тих роках. «Світ існує, щоб увійти в книжку» — відома фраза. А те, що світ «спасе краса», — крилатий вислів.