Ця маленька книга — свого роду пам’ятник. Її автор, Міша Ґринін, записав історію, що трапилася з його родиною, у 1963 році, коли йому було 15 років.
У 60-ті роки ХХ століття з Волгограда до Ростова можна було дістатися справжнім колісним пароплавом. Велика родина — мама і п’ятеро дітей — їде таким пароплавом до Ростова до дідуся й бабусі та переживає різні веселі й сумні події. А коли мама випадково відстає від пароплава, діти лишаються самі. Але виявляється, що навколо стільки добрих і хороших людей, що ця пригода зовсім не така страшна — ані для хлопців, ані для мами.
Розповідь ведеться від імені 14-річного підлітка й сповнена цікавими спостереженнями, м’яким гумором і любов’ю до людей.