Пароплав Бабелон

«Кажуть: поскреби прозу — і знайдеш автора. Автора «Парохода Бабелон» я виявив багато років тому, відкривши для себе його значною мірою автобіографічний роман «Фрау Шрам». Тоді я оцінив і якість цієї прози — неспішної, з особливим ароматом і колоритністю. Новий роман Афанасія Мамедова «Пароход Бабелон» — по-старому своєрідний, але по-новому несе в собі інформаційну бурю: час, у якому розгортається дія роману, все ще залишає багато запитань. Афанасій Мамедов орієнтується в історичному матеріалі, на базі якого працює, як риба у воді. Він сам визнає, що «Пароход Бабелон» навіяний сімейними хроніками. І я схильний йому вірити: у цьому романі я без труднощів знаходжу автора й знову переконуюся — саме це робить його прозу справжньою». — Давид Маркіш (письменник)

«Минула доба великих історичних романів, але завдання розуміння минулого, роботи з пам’яттю, уявлення безповоротно втраченого — як ніколи актуальне. Компактний, багатоплановий і ніби згущений “Пароход Бабелон” Афанасія Мамедова — спроба повернутися до недоговорених таємниць минулого через мистецтво уяви. Роман відштовхується від сімейної історії, парою пластично точних мазків намічає катастрофічні прикмети епохи й відкриває читачеві зовсім іншу, незнану з підручників історію — з її забутими героями та злодіями. Вкладені один в одного, як китайські шкатулки, обрамлені й обрамляючі оповідання кружляють довкола тих самих трагічних подій перших післяреволюційних десятиліть, щоразу відтворюючи південнокавказький і польсько-білорусько-литовський прикордоння з нового ракурсу, додаючи деталі, яких бракувало, одну за одною, і пропонуючи нам різні точки входу в простір Вавилона, що пливе до неминучої загибелі. І остаточно скласти цю мозаїку має сам читач». — Мадина Тлостанова (письменниця, доктор філологічних наук, професор Лінчепінгського Університету (Швеція))