— Невже ти ще не зрозуміла, що я не потребую тебе?! Волію, щоб ти зникла з мого життя! Від тебе я вже отримав усе, що хотів! — пролунали безжальні слова, сказані з такою легкістю.
Я опинилася в тілі аристократки, батьки якої загинули, а чоловік зрадив, програвши її в карти. І якби Левілін змирилася з жорстокою долею — але я не звикла здаватися! Удача ніколи не була на моєму боці. Саме тому я навчилася боротися. І тепер я зроблю те, що вмію найкраще: виживу, знайду нове місце під незнайомим сонцем Тіньового двору, відкрию парфумерну крамницю, про яку я завжди мріяла… І нікому не дозволю стати на моєму шляху — навіть цьому гостроухому негіднику, від погляду на якого в мене жар у тілі й підкошуються ноги!