Парадокс страху. Як одержимість безпекою заважає нам жити

Ми приходимо в цей світ такими ж безпорадними, як перша людина на голій і небезпечній землі, і, будучи наділеними унікальним даром уяви, здатні заселити своє особисте майбутнє безліччю реальних і уявних загроз. Та сама найпотужніша, продуктивна, творча здатність, завдяки якій Homo Sapience зобов’язаний усіма своїми винаходами — від палиці-копалки до ядерної енергії та штучного інтелекту — обертається головною перешкодою на шляху до самореалізації, стає джерелом стресу, фобій, епідемій тривожних розладів. Прагнучи запобігти можливим небезпекам, ми — як особистості, так і як суспільство — здатні буквально позбавити себе майбутнього.

Про те, як зустрітися зі своїми страхами лицем до лиця, розібратися в природі їхнього виникнення, захистити свого внутрішнього дитинча, вдивитися в темряву й крізь неї побачити потенційні можливості — розповідає автор.