Пам'ять дівчини

«Пам’ять дівчини» — автобіографічний роман сучасної французької письменниці Анні Ерно. Письменниця повертається в 1958 рік і згадує свій перший сексуальний досвід із чоловіком, який обернувся для неї втратою свого «я», депресією та соромом. Досліджуючи переплетення бажання й сорому, сірій зоні між згодою та насильством, вона мандрує минулим і намагається надати йому сенсу. Письмо стає ключем до переживань і надає форми почуттям, для яких багато років не знаходилося вислову. Образ «дівчини з 58-го» виступає своєрідним провідником у особистість дорослої письменниці, пропонуючи читачам замислитися над власним досвідом дорослішання та близькості. Сама Ерно називає «Пам’ять дівчини» одним із своїх найважливіших романів.