Овцебик

Дата, що стоїть під оповіданням («Париж. 28 листопада 1862 року») і вперше з’являється в журнальному тексті, збереглася в зібранні творів, хоча під іншими речами цього видання дат немає. Очевидно, Лєсков надавав їй особливого значення — не стільки самій даті, скільки вказівці місця, де було написано оповідання. Можливо, за цим приховувався натяк на історію, що її пережив Лєсков, пов’язану з його статтею про пожежі, яка стала головною причиною його від’їзду за кордон (див. у книзі Андрія Лєскова — «Життя Миколи Лєскова», М., 1954, розділи: «Катастрофа» та «Втеча»).

Журнальний текст «Овцебика» зазнав значної авторської переробки при перевиданні в збірці 1867 року й певного скорочення в зібранні творів. Так, глава XI, що закінчувалася словами: «Вона (Настасья Петрівна) посунула свічку ближче й пильно стала дивитися на вогонь, злегка примружуючи свої прекрасні очі», у журналі та в збірці мала таке продовження:

«— Настасья Петрівна! — сказав я, взявши її за руку.

— Що?

— Адже він вас любить.

Молода жінка опустила очі й через хвилину встала та почала ходити кімнатою».

Пізніше Лєсков відмовився від цієї деталі — ймовірно, щоб не ускладнювати історію самогубства мотивом любові.