Спальня Альфи була огорнена зовсім не ніжністю щасливого пробудження подружжя. Суворий і непохитний Альфа Теней байдужо дивився на сльози молодої дружини, вимагаючи, щоб вона покинула його Замок. Ні сльози, ні благання відкинутої нещасної не розчулили його кам’яного серця, і її безжально вигнали в холодний ліс напередодні світанку.
Альфі Сірих Вовків не потрібна дружина. Але він іще не знає, що з цим світанком його новоспечену дружину зайняла я — випадкова Попаданка, начинена значним досвідом прожитих років! І я обов’язково розберуся, за що й чому так жорстоко обійшлися з бідною дівчиною…