— Де ж жених? — з напругою в голосі поцікавився священнослужитель, одягнений у довгу брудно-сіру рясу.
Мовчання… Я стисла в руках букет, відчуваючи, як стебла квітів боляче впиваються в долоні. Голова йде обертом від задухи та запаху ладану. Весільна сукня раптом здалася нестерпно важкою, ніби її зробили зі свинцю.
— Леді Морей, — служитель храму звернувся до мене, тримаючи в руках багряний стрічку, яка мала зв’язати пару шлюбних клятв, — де ваш істинний?