"Батьки і діти" (1862) — роман, значення якого не зводиться лише до майстерного відтворення проблем зникаючої дворянської культури з реаліями другої половини XIX століття.
Вічність проблеми конфлікту поколінь, тонкий психологізм роману пояснюють «вічну сучасність» одного з найкращих творів І. С. Тургенєва.