Ілька зібралася ще раз натиснути на дзвінок, як раптом почула цілковито недружнє й навіть грубе:
— Хто ти?
— Я від Анжели!
— Ні.
— Ні? — дівчина розгубилася.
— Ні — на всі твої запитання. Ні — мені не потрібна помічниця. Ні — я не потребую спілкування. І ні — я не відчиню двері.
— Добре. Я вас почула. Але я не піду! — гаркнула вона у відповідь так само.
— Якщо не підеш, я зроблю так, що твоя подруга Анжела більше не зможе працювати.
— Ви мене не зрозуміли.
— Хіба?
— Анжела не моя подруга. Вона лише допомогла мені втекти з міста — від мого чоловіка й батька — Ілька осікнулася й замовкла.
Від автора: Він укритий шрамами і в душі, і на тілі, вона віддана своїм близьким. Чи зможуть вони почати життя спочатку?