«Раз уже твоя мати посміла втекти від мене перед весіллям, то я одружуся на тобі, Кріс», — хрипко каже мій вітчим Фома Дмитрович.
«Мені потрібна дружина й коханка в одному обличчі. Я вже старий, щоб і далі перебирати баб. Хочу осісти. А ти підходиш мені навіть більше, ніж твоя мамаша».
Не вірю власним вухам. Білогорський збирається тягнути мене в ЗАГС?! Він же мені в батьки!—
«Але для початку тобі потрібно чомусь навчитися. Ось, візьми. Це мій тобі подарунок перед весіллям».
Я кидаю погляд на картонний прямокутник — і мене ніби обдає окропом. Вітчим вирішив відправити мене на курси глибокого горла.
Демонстративно рву сертифікат і спалюю його ненависним поглядом.
Ніколи. Нізащо. Цьому гадові мене не дістати!