Від першої особи

Нова збірка оповідань Харукі Муракамі. Загалом вона автобіографічна, але «хто може однозначно стверджувати, що колись із нами справді сталося саме так?» Це спогади, та теми, які вони зачіпають, актуальні завжди. Здавалося б, ми всі вже знаємо Харукі Муракамі. Але, виявляється, є ще історії, якими автор хоче поділитися. Про що вони? Про кохання й самотність, про пошук сенсу життя — у них містичні збіги, музика та бейсбол. Спогади, що хвилюють душу й про які навряд чи комусь зможеш розповісти. Наприклад, про те, що ти говорив за гуртком пива з мавпою, яка вміє говорити. Або про вибір шляху: «Обери я щось інакше — мене б тут не було. Але хто тоді відбивається в дзеркалі?» Ось такий Харукі Муракамі — з ним хочеться сумувати, дивуватися чудесам, бути чесним із собою, згадувати власні містичні збіги в житті. Захочеться знову слухати Beatles, джаз і «Карнавал» Шумана.