Ця книга — науково-популярне дослідження психології репродуктивного вибору, що спирається на дані досліджень і досвід клінічної практики. Вона не закликає відмовлятися від народження дітей і не просуває ідеологію бездітності.
«Хочу — не хочу — не можу». У цих трьох словах — весь діапазон жіночих переживань щодо дітей і материнства. Від усвідомленого рішення не народжувати до життя в багатодітній родині; від нескінченних спроб через ЕКО до тієї паузи в кабінеті психолога, де нарешті можна сказати вголос: «Я не люблю свою дитину» або «Моє тіло мене підвело».
Це відверта розмова з жінкою, втомленою від чужих порад і оцінок. Психолог із п’ятнадцятирічним досвідом пояснює, звідки береться суспільна неприязнь до бездітних, чому матері стикаються з вигоранням, чому після сорока посилюються не лише «біологічні годинники», а й тривога, а головне — як вибудовувати життя, коли вагітність не настає.
Ви дізнаєтеся: чи справді існує материнський інстинкт, чому одні вирішують мати семеро дітей, а інші обирають зупинитися на одному, де шукати опору, якщо ЕКО не дає результату, і як репродуктивну кризу переживають чоловіки.