У 1890 році Антон Чехов, який уже став відомим письменником у Росії, здійснив унікальну для того часу подорож на острів Сахалін — відомий як місце заслання каторжан. Чехов прагнув показати об’єктивне дослідження, протиставлене офіційним поглядам на життя на Сахаліні, і створити детальний та правдивий портрет каторги, щоб привернути увагу суспільства до місця, де люди зазнають нестерпних страждань. У результаті цієї мандрівки з’явилися книги «З Сибіру» та «Острів Сахалін», які справили глибоке враження на російських читачів. Газети високо оцінили роботу, стверджуючи, що навіть якби Чехов не написав нічого іншого, його ім’я все одно залишилося б в історії російської літератури завдяки цій книзі.
Незвичним для Росії стало те, що після виходу книжки та суспільного резонансу уряду довелося переглянути закони про утримання каторжан і засланців.