Зупинка «Колишній»

Настя так і не змогла забути свою першу любов. З Кирилом вони зустрічалися зовсім недовго — ще на першому курсі університету. А потім він поїхав до Москви, залишивши після себе лише спогади.

Життя Насті, звісно, не обірвалося. Вона закінчила університет, влаштувалася за спеціальністю й навіть зробила непогану кар’єру. Тільки полюбити більше так і не змогла — не зустріла нікого, схожого на Кирила.

І ось він приїхав у рідне місто — красивий, успішний і такий чужий. Випадкова зустріч з ним стерла всі ті роки, що Настя жила спогадами, оживила почуття, наповнивши їх новою силою. Але Кирил її забув настільки, що навіть не впізнав при зустрічі.

Він — замовник, вона — виконавець. І їм доведеться працювати разом. На дворі друга половина грудня. Лютує мороз, а душа завмерла в очікуванні дива. І хай Настя не вірить у чудеса, але як їй хочеться вірити тим, хто стверджує, що вони трапляються!