Основи філософії

ВСТУП

Глава I. ЩО ТАКЕ ФІЛОСОФІЯ?

1. Про предмет і природу філософського знання.
Філософія та сучасна епоха. До етимології терміна «філософія». Предмет філософії. Про природу філософського знання. Проблема науковості філософії та обмеженість сцієнтизму. Мова і стиль філософського мислення. Філософія й її людський вимір.
2. Філософія — теоретична основа світогляду.
Світогляд: сутність і життєвий сенс. Основне питання філософії. Матеріалізм і ідеалізм. Партійність філософії.
3. Філософія як загальна методологія.
Метод і методологія. Теорія і метод. Діалектика як теорія й метод. Діалектика і метафізика.

Глава II. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

1. Історія доконмарксистської філософії.
Філософія давніх. Філософія середньовіччя. Філософія епохи Відродження. Європейська філософія XVII—XVIII ст. Німецька класична філософія. Російська філософія.
2. Виникнення і розвиток філософії марксизму.
Історичні умови виникнення марксизму. Теоретичні джерела філософії марксизму. Сутність революційного перевороту, здійсненого марксизмом у філософії. Творчий характер філософії марксизму. Розвиток філософії марксизму В. І. Леніним.
3. Зарубіжна філософія ХХ століття.
Неопозитивізм. Прагматизм. Екзистенціалізм. Філософська антропологія. Персоналізм і неотомізм. Нові течії в сучасній західній філософії.

БУТТЯ І СВІДОМІСТЬ

Глава III. МАТЕРІЯ: ЄДНІСТЬ І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ФОРМ ВИЯВУ

1. Загальне поняття матерії.
Що таке буття. З історії становлення категорії «матерія». Діалектико-матеріалістичне поняття матерії. Принцип матеріальної єдності світу. Сучасна наука про матеріальну єдність і різноманіття світу. Принцип збереження матерії.
2. Рух — спосіб існування матерії.
Поняття руху. Єдність матерії й руху. Діалектика руху і спокою. Філософські суперечки навколо принципу єдності матерії і руху. Різноманіття форм руху та їх співвідношення. Редукціонізм: його необхідність і небезпека.
3. Простір і час.
Загальне поняття простору і часу. Єдність матерії, руху, простору й часу. Про багатовимірність простору. Діалектика кінцевого й нескінченного. Поняття нескінченного й безмежного в природознавстві.

Глава IV. СВІДОМІСТЬ: СУТНІСТЬ І ПОХОДЖЕННЯ

1. Загальне поняття про свідомість
Визначення свідомості. Свідомість і мозок. Матеріальне й ідеальне. Образ і предмет. Активність свідомості. Структура свідомості. Самосвідомість, рефлексія. Свідоме й несвідоме.
2. Від психіки тварин до свідомості людини.
Відображення як загальна властивість матерії. Відображення й інформація. Про психіку тварин. Походження свідомості.
3. Свідомість. Мова. Спілкування.
Оволодіння людиною даром мовлення. Мова — засіб спілкування. Мова — знаряддя думки. Єдність мови та свідомості. Знакові системи.

ТЕОРІЯ ДІАЛЕКТИКИ

Глава V. ЗВ’ЯЗОК І РОЗВИТОК — ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДІАЛЕКТИКИ

1. Про загальні зв’язки й взаємодію.
Поняття зв’язку і ставлення. Філософський принцип загального зв’язку. Поняття взаємодії.
2. Ідея розвитку і принцип історизму.
Загальне уявлення про розвиток. Розвиток і час. Принцип історизму в його загальнометодологічній інтерпретації. Принцип історизму в його соціальній інтерпретації.
3. Принцип причинності та об’єктивна доцільність
Поняття причинності у співвідношенні із принципами загального зв’язку та розвитку. Причинність і час. Причинність і взаємодія. Види причинно-наслідкових відносин. Детермінізм та індетермінізм. Об’єктивна доцільність. Причинність і розвиток.
4. Принцип системності
Система, елемент, структура. Структура і функція, ціле й частина. Генетична причинність і системна кореляція. Співвідношення принципу системності й принципу розвитку. Метафізичні інтерпретації системного підходу.
5. Закон і закономірність
Поняття закону. Закон і філософський детермінізм. Класифікація законів. Закон і закономірність.

Глава VI. ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ЗАКОНИ ДІАЛЕКТИКИ

1. Про єдність і відмінність категорій та законів діалектики
Категорії — щаблі й форми пізнання світу. Співвідношення категорій і основних законів діалектики.
2. Сутність і явище
Поняття сутності та явища. Філософські суперечки щодо діалектики сутності й явища. Бути й здаватися. Явище й сутність, зовнішнє й внутрішнє.
3. Одиничне, особливе і загальне
Поняття одиничного й загального. Діалектика одиничного і загального.
4. Необхідність і випадковість
Поняття необхідного та випадкового. Необхідність і свобода.
5. Можливість, дійсність і ймовірність
Поняття можливості та дійсності . Види можливостей. Ідея ймовірності.
6. Частина і ціле. Система
Історичне розв’язання проблеми співвідношення категорій «частина» і «ціле». Діалектика цілого і частини. Ціле і система.
7. Зміст і форма
Історія становлення категорій змісту й форми. Поняття змісту й форми. Діалектика змісту і форми.
8. Якість, кількість і міра
Поняття якості, властивостей і станів. Поняття кількості. Міра. Взаємний перехід кількісних і якісних змін.
9. Протиріччя і гармонія
Єдність протилежностей і протиріччя. Основні типи протиріч. Протиріччя як джерело розвитку.
10. Заперечення, наступність і новації
Заперечення як закономірний момент розвитку. Наступність у розвитку. Поступальний, прогресивний, спіралеподібний характер розвитку. Критерії прогресу.

ПІЗНАННЯ І ТВОРЧІСТЬ

Глава VII. ПРО СУТНІСТЬ І СЕНС ПІЗНАННЯ

1. Що означає знати?
Теорія пізнання і її предмет. Відображення об’єктивної реальності — основоположний принцип пізнання. Єдність і різноманітність видів знання. Про можливість пізнання: оптимізм, скептицизм, агностицизм. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
2. Практика — основа і мета пізнання
Про єдність теорії та практики. Внутрішня логіка розвитку знання.
3. Що таке істина?
Краса і цінність істини. Істина, омана й брехня. Відносна і абсолютна істина. Конкретність істини. Про критерії істинного знання.

Глава VIII. ФІЛОСОФІЯ МИСЛЕННЯ

1. Інтелектуально-чуттєве споглядання
Відчуття, сприймання, уявлення. Пізнавальний зміст чуттєвих вражень.
2. Мислення: сутність, рівні та форми
Перехід від відчуття до думки. Особливості мислення. Єдність чуттєвого й раціонального. Основні форми мислення. Про логічність думки: діалектична й формальна логіка.
3. Творча активність людського духу
Що таке творчість. Продуктивна сила уяви. Інтуїція. Творчість і особистість.
4. Про прийоми та методи мислення
Аналіз і синтез. Абстрагування й ідеалізація. Узагальнення й обмеження. Абстрактне й конкретне. Історичне і логічне. Аналогія. Моделювання. Формалізація і математизація.
5. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання
Поняття емпіричного й теоретичного. Постановка проблеми та дослідницька програма. Спостереження й експеримент. Роль приладів у науковому дослідженні. Його величність пан Факт. Опис і пояснення. Гіпотеза та її роль у розвитку наукового знання. Теорія як вища форма цілісного наукового знання. Про наукове передбачення.

ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Глава IX. ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ

1. З історії доконмарксистської соціальної філософії. Соціально-філософська думка в Західній Європі. Соціально-філософська думка в Росії. Загальна характеристика доконмарксистської соціальної філософії.
2. Сутність матеріалістичного розуміння суспільства
Формування і предмет соціальної філософії марксизму. Взаємозв’язок діалектичного та історичного матеріалізму. Розвиток суспільства — закономірний історичний процес. Об’єктивне й суб’єктивне в історичному процесі. Проблема соціального детермінізму. Стихійне і свідоме в історії.
3. Зарубіжна соціальна філософія ХХ століття
Філософія історії. Франкфуртська школа неомарксизму. Емпірична соціологія. Соціологія структурно-функціонального аналізу. Криза буржуазної соціально-філософської думки.

Глава X. ПРИРОДА Й СУСПІЛЬСТВО

1. Взаємодія суспільства і природи
Виникнення суспільства. Природне середовище — природна умова життя суспільства. Проблеми екології.
2. Демографія: соціально-філософські проблеми
Поняття демографічної системи суспільства. Сучасна демографічна ситуація у світі.

Глава XI. ЕКОНОМІЧНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ

1. Матеріальне виробництво: поняття і основні елементи
Загальна характеристика суспільного виробництва. Потреби й інтереси в системі матеріального виробництва. Виробничі сили.
2. Техніка і науково-технічний прогрес
Поняття техніки. Науково-технічний прогрес: сутність і основні напрями.
3. Виробничі відносини: сутність і структура
Поняття виробничих відносин. Діалектика виробничих сил і виробничих відносин.
4. Соціально-економічна формація
Поняття соціально-економічної формації. База і надбудова. Поняття історичної епохи.
5. Соціальна революція
Поняття соціальної революції. Типи соціальних революцій. Перебудова як особлива форма революційного перетворення нашого суспільства.

Глава XII. СОЦІАЛЬНА СФЕРА СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

1. Класи й класові відносини
Загальна характеристика соціальної сфери суспільства. Виникнення класів і їхні основні характеристики. Визначення класів за Леніним. Класи й інші соціальні групи суспільства.
2. Нації та національні відносини
Рід, плем’я, народність, нація. Націоналізм і інтернаціоналізм. Нації за соціалізму.
3. Сім’я та побут
Шлюб і сім’я. Сфера побуту.

Глава XIII. ПОЛІТИЧНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА

1. Політика, держава, право
Політика: зміст і функції. Держава: сутність і походження. Поняття права. Основні історичні типи держави й права. Форми правління й державного устрою. Політичний режим.
2. Політична система сучасного суспільства
Політична система буржуазного суспільства. Політична система суспільства перехідного періоду від капіталізму до соціалізму. Загальнонародна держава. Партія в політичній системі радянського суспільства. Розвиток соціалістичної демократії. Демократія й дисципліна.
Глава XIV. СОЦІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ

1. Соціальна інформація і управління
Суспільство і проблема управління. Поняття соціальної інформації. Поняття соціального управління. Суб’єкт і об’єкт управління.
2. Типи управління та їх вплив на соціальний розвиток
Типи соціального управління. Принципи соціального управління за соціалізму. Управління як фактор соціального розвитку.

Глава XV. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ ЛЮДИНИ

1. Людина — особистість — суспільство
Загальне поняття людини. Людина як біопсихосоціальна істота. Людина і середовище її існування: від Землі до космосу. Людина як особистість. Особистість, колектив, суспільство.
2. Людина в потоці історії
Конкретно-історичне розуміння особистості. Феномен відчуження. Активізація людського фактора та гармонійний розвиток особистості.

Глава XVI. ДУХОВНА СФЕРА ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА

1. Суспільна свідомість: сутність і рівні
Суспільна свідомість і її перетворювальна сила. Суспільне й індивідуальне усвідомлення. Обуденно-практичний та теоретичний рівні суспільної свідомості. Суспільна психологія й ідеологія.
2. Політична свідомість
Поняття політичної свідомості. Рівні політичної свідомості. Основні типи сучасної політичної свідомості.
3. Правосвідомість
Поняття правосвідомості. Правосвідомість у буржуазному та соціалістичному суспільствах.
4. Моральна свідомість
Поняття моральної свідомості та моралі. Моральність і свобода волі як моральна категорія. Структура моральної свідомості та категорії моралі. Історичні типи моральної свідомості та моралі.
5. Естетична свідомість
Історія становлення естетичної свідомості. Природа і функції естетичної свідомості. Мистецтво: сутність і соціальні функції. Специфіка мистецтва. Мистецтво і наука. Мистецтво і філософія.
6. Релігійна свідомість
Релігія, релігійна свідомість і атеїзм. Релігійна свідомість: причини виникнення й стійкості. Релігія і філософія.
7. Наукове усвідомлення світу та світ науки
Поняття науки. Соціальні функції науки. Перетворення її на безпосередню продуктивну силу. Наука, філософія та світогляд.
8. Філософія культури
Поняття культури. Світ цінностей. Культура і природа. Культура і цивілізація. Культура і свідомість. Проблема типології культур.

Глава XVII. ІСТОРИЧНИЙ ПРОГРЕС І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

1. Прогрес — історично необхідний напрям розвитку суспільства
Історія розвитку ідеї суспільного прогресу. Марксистська концепція прогресу та проблема його критеріїв. Сенс історії та ідеали прогресу.
2. Діалектика світового розвитку в сучасну епоху
Специфіка сучасної історичної ситуації. Діалектика розвитку соціалізму на сучасному етапі. Глобальні проблеми людства і доля суспільного прогресу.