Один із найвищих літературних здобутків Вольтера, сатирична поема «Орлеанська діва», присвячена подіям Столітньої війни та постаті Жанни д’Арк. Вольтер розвінчує солодкувату й лицемірну легенду про орлеанську діву як обраницю неба, створюючи нищівну сатиру на Церкву, релігію та духовенство. Пародіюючи мотив чудодійної сили, яка, нібито, походить від чистоти та непорочності Жанни й буцімто стала запорукою її перемоги над англійцями, Вольтер доводить цю думку до абсурду: сюжет будується на тому, що дівоча честь Жанни стає предметом зазіхань і підступних кознів з боку ворогів Франції. Автор виводить на сторінки поеми цілу галерею розбещених, брехливих і корисливих служителів різного рангу — від архієпископа до простого монаха. У його поемі Жанна — рум’яна трактирна служниця з міцними кулаками, здатна постояти за свою честь і змусити ворогів відступати в паніці на полі бою.