Даниловська «феноменологічна проза», написана як портрет певного сучасного російського обласного міста: сюжет вибудовує процес “проживання” автором цього міста — його обличчя й фізіології, стилю життя, самого його духу; відповідно до законів вигаданого Даниловим жанру тут не лише є об’єкт спостереження та вивчення (місто), а й суб’єкт (автор). Постійна присутність оповідача в кадрі надає оповіді ще й характер сповідальної прози. Романна думка вибудовується зсередини через авторську рефлексію щодо процесу встановлення власних (як художника) зв’язків із реаліями сьогоднішньої Росії.