«Дарма ти мені довірилася».
«Чому?» — ледь чутно прошепотіла.
«Тепер твоє життя в моїх руках. І я вирішую, як розпоряджатися ним далі».
«Ні, ти не такий…»
«Такий і навіть гірший. Ти повністю під моєю владою, і ніхто, жодна жива душа, не знайде тебе без мого бажання».
«Я в полоні?»
«Називай це так. І молись, Пуговко. Проклинай той день, коли вирішила, що я тебе врятую. Бо я той, хто тебе знищить».
Я закохалася в незнайомця, а йому дано наказ помститися моєму батькові. Батько хотів прибрати з дороги конкурента, підставив сім’ю, і тепер за його жадібність розплачуватимусь я.
Я у повній владі викрадача і не знаю, що чекає мене далі. Я знаю одне: коли незнайомець заходить до моєї кімнати й зачиняє за собою двері, я втрачаю себе… і не знаю, чи буде серед нас той, хто програє.