Раніше було просто: ми — це ми, вони — це вони. Та й тепер для багатьох це актуально. Ми (країна, конфесія, нація, корпорація), звісно, кращі, а вони (корпорація, нація, конфесія, країна), звісно, гірші. Гірко, але корисно усвідомити, як це сталося з багатьма героями цієї книги: ми — це вони, а вони — це ми. Ніхто не кращий і не гірший, але часто, надто часто при цьому все одно чужі, самотні, та ще й традиційно принижені й ображені…