Вона під забороною

— Ну й як Данил? — допитується подруга. — Як і раніше зводить з розуму всіх дівчат у радіусі кілометра? До тебе ще не намагався підкатити? Тобі дух Європи пішов на користь. Дивись, якою красунею стала.

— Не вигадуй нісенітниць, — бурмочу я, відчуваючи, як при згадці імені Данила я починаю червоніти. — Якщо ти не в курсі, він зустрічається з моєю сестрою.

— З зведеною сестрою. Вона може й посунутися. А так твій зведений брат? Такий самий покидьок?

Я мовчу, бо не вважаю себе вправі так називати людину, в чиєму домі я зупинилася. Хоч подруга абсолютно права. Арс лишився таким самим цинічним і холодним покидьком, як і чотири роки тому, і, як і раніше, ненавидить мене.