Цей аудіокнига, яку не було опубліковано ані окремо, ані в збірниках творів, навіть після реабілітації Буніна, є найжорстокішою, гіркою, безжальною та особистою роботою письменника. У цій книжці він, використовуючи їдку іронію та відкриту ненависть, засуджує більшовизм і радянську владу, яку спостерігав спочатку в Москві, а потім в Одесі до своєї еміграції. Бунін не знаходить жодного доброго слова для революції — кривавого, страшного, огидного й руйнівного хаосу, який охопив Росію в 1917 році.