«Ох, Любо, Любонька, Любов моя!» — це історія, пронизана ніжністю, почуттями, болем, відчаєм і, звісно ж, коханням. Це розповідь про жінку, яка не злякалася кинути виклик суспільству й стати «другою дружиною», народивши від одруженого чоловіка; жінку, яка пережила біль, страждання й приниження, але не втратила гідності та віри в кохання.