У Беловодді знають: вогняними чаклунами бувають лише чоловіки. Ітрида вірила в цю правду, доки одного разу вогонь не змінив усе її життя. Тепер вона мандрівниця без роду й племені, а її єдина сім’я — її зграя. Але одного разу минуле наздоганяє її, не питаючи дозволу, і небезпека знову грозить тим, хто став їй близьким.
Марій Болотник пообіцяв світлому князю знайти того, хто згубив його батьків і наречену, але всі сліди знищені. Сім весен потому дорога веде Марія до Кам’янки, де він зустрічає або велике чудо, або велике зло — жінку з даром вогненосця. Як вона пов’язана зі вбивцями княжого роду — і чи пов’язана взагалі? Веретено Прядьки в’ється, виплітаючи нитки людських доль, і чим далі, тим химернішим стає візерунок…