Книга розповідає про Авакума, богатиря-протопопа, як називав його С. М. Соловйов. Авакум вирізнявся з-поміж усіх розкольниковчителів не лише «вогненною ревністю», яка привела його до страждань і смерті на вогнищі, а й оригінальним складом розуму, великим даром літератора та проповідника.