База відпочинку на березі озера, зарослого білосніжними ліліями, — чудовий бізнес. Шкода лише, що все залежить від примх погоди. Хоча господиня пансіонату Ярослава Філатова цілком могла б обійтися й без цих грошей. У місті ходять легенди про її багатство. Дякувати батькові! Гарна, багата, освічена і… нещасна. Дітей у шлюбі немає, коханий чоловік загинув напередодні весілля. Одружилася, як то кажуть, з ким попало, але щастя не принесло ні йому, ні їй. За такого набору можна стати і жертвою, і вбивцею. Особливо коли за вікном — стіна дощу, а всякі думки й спогади про минуле лізуть у голову. Як же ми залежні від примх погоди! Не будь дощу — і турбаза не була б майже безлюдною. У вбивці не було б шансу здійснити свої задуми. І читачеві не довелося б гадати: хто ж жертва? І яке відношення до всього цього має прекрасна господиня «Білої лілії»?