Одсун. Роман без кордонів
17 год. 15 хв.
Мова
російська
Автор
Олексій Варламов
Автор
Олексій Варламов
Читець
Станіслав Іванов
Читець
Станіслав Іванов
Опис
Нагороджений премією «Велика книга» роман — класичний твір із багатьма сюжетними лініями, що зливаються в одну тему пошуку справедливості.
Автор — Олексій Варламов, який також відомий своїми романами «Душа моя Павло» та «Мисленний вовк», а також біографіями російських письменників ХХ століття. Він також є лауреатом премій «Антибукер», «Велика книга», «Студентський Букер» і літературної премії Олександра Солженіцина.
Головний герой нового роману Варламова, «Одзун», приїжджає до Чехії наприкінці 2010-х, щоб читати лекції з літератури. Проте він опиняється в старому будинку в Судетах, що належав родині судетських німців. Таємниця цього будинку й трагічна доля його колишніх мешканців після Другої світової війни змушують героя глибоко замислитися, поєднуючи в собі особисту драму та важливі історичні події.
«Я сиджу далеко за північ у порожньому барі “Зелена жаба”. Навколо мене розкладені шкури вбитих тварин, старовинні шафи, бочонки з пивом, кухлики й вимкнені телевізори. Але попри це я відчуваю, що я не сам у світі, де змішалися часи й простори. Тіні оточують мене, я чую далекий сміх, голоси й незнайому мову, але ми не можемо зустрітися».
Автор — Олексій Варламов, який також відомий своїми романами «Душа моя Павло» та «Мисленний вовк», а також біографіями російських письменників ХХ століття. Він також є лауреатом премій «Антибукер», «Велика книга», «Студентський Букер» і літературної премії Олександра Солженіцина.
Головний герой нового роману Варламова, «Одзун», приїжджає до Чехії наприкінці 2010-х, щоб читати лекції з літератури. Проте він опиняється в старому будинку в Судетах, що належав родині судетських німців. Таємниця цього будинку й трагічна доля його колишніх мешканців після Другої світової війни змушують героя глибоко замислитися, поєднуючи в собі особисту драму та важливі історичні події.
«Я сиджу далеко за північ у порожньому барі “Зелена жаба”. Навколо мене розкладені шкури вбитих тварин, старовинні шафи, бочонки з пивом, кухлики й вимкнені телевізори. Але попри це я відчуваю, що я не сам у світі, де змішалися часи й простори. Тіні оточують мене, я чую далекий сміх, голоси й незнайому мову, але ми не можемо зустрітися».
15:19
001
06:53
002
16:26
003
11:53
004
09:44
005
16:29
006
09:03
007
10:35
008
11:14
009
09:41
010
15:37
011
17:18
012
10:26
013
09:08
014
10:12
015
07:07
016
11:27
017
11:18
018
08:32
019
06:55
020
11:13
021
12:30
022
12:34
023
09:17
024
11:30
025
11:45
026
14:23
027
10:00
028
11:35
029
10:25
030
09:56
031
17:13
032
12:38
033
09:00
034
10:04
035
15:21
036
18:40
037
06:52
038
08:32
039
09:21
040
09:18
041
11:23
042
06:01
043
07:24
044
10:23
045
07:39
046
09:22
047
08:14
048
17:50
049
11:57
050
07:47
051
10:11
052
08:18
053
06:36
054
09:50
055
08:48
056
09:05
057
06:24
058
10:29
059
08:58
060
09:47
061
09:17
062
08:16
063
11:22
064
07:53
065
11:29
066
10:26
067
07:26
068
09:02
069
10:05
070
09:10
071
09:09
072
09:07
073
07:57
074
06:41
075
08:52
076
14:13
077
12:33
078
09:41
079
06:16
080
08:30
081
08:11
082
09:41
083
09:44
084
13:48
085
08:36
086
08:35
087
05:22
088
09:54
089
09:20
090
13:11
091
07:37
092
13:28
093
09:13
094
08:38
095
08:03
096
13:04
097
06:23
098
09:15
099
09:45
100
12:28
101
