Вперше мені випала нагода побувати в літньому таборі, коли мені було сімнадцять. Запізно? Знаю! Але це краще, ніж ніколи — скоро закінчення школи й доросле життя. А значить, усе має бути ідеально! Якби… не фатальний збіг обставин. Найголовніший засранець школи Роман Вернер приїхав у той самий табір, що й я! Ось і все. Моя пісенька закінчилася… Можна пакувати речі й повертатися додому.