Після десяти років відсутності Вів’єн Волкер повертається до міста дитинства з сонячної Каліфорнії й оселяється в затишній садибі біля річки. За плечима в неї — болісне розлучення з чоловіком, і вона сподівається, що рідні місця допоможуть їй пережити втрату. Та перші дні приносять лише розчарування: у будинку порожньо, бабуся померла, навкруги все змінилося до невпізнання, і навіть старий кипарис, у тіні якого Вів’єн у юності «слухала пісню боліт», загублений безжалісним торнадо.
Стихійне лихо наштовхує Вів’єн на спогади про іншу подію — у 1929 році її прабабуся, дружина годинникаря, зникла під час Великої повені. Ця історія огорнута таємницею, і Вів’єн вирішує зайняти себе невеличким розслідуванням, щоб розвіятися. Але варто було зробити необережний крок — і загадка набула зовсім незвичного повороту…