Одержимість мажора. Прокурорська донька

— Відійди від мене! Мені важко дихати!

— О, то це я змушую тебе задихатися? — грайливо бурмоче Ісаков.

— Так! Твоя туалетна вода смердить, ясно?!

— Ти заведена, Няшка, — каже він, використовуючи прізвисько, яке мене бісить нарівні з «Кудрявою». — Заведена так, що тебе аж трясе всю. Дивись, усі руки в мурашках.

— Та що тобі потрібно?! Чого ти хочеш?!

— Тебе.

Він мене дратує до неможливості! Торік через ту хвору гру, яку він і його друзі затівають, я зламала ногу. Бо Захар Ісаков вибрав мене своєю жертвою. Я сподівалася, що він уже забув про мене, але цього року він не втихомириться, доки не отримає те, чого так прагне.