Що робити, коли банальна фраза про те, що «життя рухнуло, як картковий будиночок», стає реальністю?
Здавалося б, нічого не віщувало біди, а те, що сімейне життя Вероніки з роками стало спокійним і розміреним, — так це ж у всіх так.
До кого тепер звернутися по допомогу? Звісно, до найближчої подруги — до кого ж іще.
Але її несподівана порада відвідати екстрасенса — це щось зовсім не властиве раціональній і тверезомислячій Наташі.
І де тепер шукати його — того самого, єдиного, обіцяного дивною жінкою на ім’я Марфа?
Того, кому без неї, Вероніки, у цьому житті дуже погано. Як не помилитися?
Один із ранніх романів, із «дофентезійної» епохи).