Звичайна людина

"…Дем’янов ішов у головній роті. Його шинель, туго перетягнута ременем, намокла від роси й стовбурчилася. Він підняв комір, насунув кашкет і крокував у ногу з строкатим, високим солдатом, який, поглядаючи на офіцера, час від часу примовляв: «Ех, чайку-то не попили»…»