Молодий дворянин Борис Павлович Райський веде легке й розмірене життя в Петербурзі. Після закінчення університету та недовгої служби в армії він спершу відмовляється від офіцерської кар’єри в гвардії, а згодом залишає й службу в державній установі. Райський живе по-богемному, спілкується з такою ж безтурботною столичною молоддю, пробує себе то в живописі, то в літературі, але не досягає помітних результатів ні як художник, ні як письменник. Постійні роздуми й пошук життєвого сенсу приводять Бориса Павловича в Малинівку — родовий маєток, що дістався йому у спадок. Подалі від міського шуму він сподівається розібратися в собі та знайти відповіді на запитання, які давно не дають йому спокою.