Заручини Даші

П’ятдесят років тому торговельна Москва — її «місто» — ще трималася за колишній, старомосковський вигляд, майже такий самий, яким він був і «до француза». Там, де сьогодні тісні провулки обрамлені величними будинками зі сталі та скла, де суцільним потоком, займаючи всю проїзну частину, тягнуться ресорні вози, візники на гумових шинах і автомобілі, де за дзеркальними вітринами видніються поважні служники великих «торгових домів», вдягнені за останньою модою, — півстоліття тому в приземкуватих, місцями одно-поверхових будиночках і в безлічі наскрізних дворах тіснилися похмурі «крамниці» та «амбари». Біля їхніх дверей притормажували убогі московські «ваньки» та простакуваті «полки», а в глибині міцні «молодці» — «хлопці» в картузах і піддьовках — чекали покупців, точно мисливці видобуток…