Про тлумачення

Арістотель (384–322 до н. е.) — один із найвеличніших мислителів Античності, учень Платона й вихователь Олександра Македонського, засновник перипатетичної школи, основоположник формальної логіки, учений-експериментатор природи, який справив значний вплив на розвиток усієї західноєвропейської філософії та науки. Першим трактатом у знаменитому «Органоні» Арістотеля, філософському творі, присвяченому логіці, були «Категорії» — одна з найперших робіт філософа, де вперше виділено 10 категорій, за допомогою яких ми пізнаємо й описуємо навколишню дійсність. Ця праця багато в чому стала фундаментом для досліджень логіки протягом усієї історії західної філософії. До збірника також входять «Вступ» Порфирія, античного філософа-неоплатоніка, який роз’яснює всі основні поняття вчення про логіку в «Категоріях», а також логічний трактат Арістотеля «Про тлумачення».