«Товариші! У кожному місті, де мені доводилося зустрічатися й розмовляти з вами, багато хто ставив одне й те саме питання — і усно, і в записках: як я навчився писати? Про це ж мені писали з усіх кінців СРСР рабсількори, воєнкори й узагалі молодь, яка тільки починає займатися літературою. Було чимало й пропозицій: “напишіть книгу про те, як створювати художні оповідання”, “сформулюйте теорію літератури”, “випустіть підручник із літератури”. Але такий підручник я зробити не можу й не зможу; до того ж подібні посібники — хай і не надто вдалі, але все ж корисні — уже існують…»