Про тарганів

«На піщаному пагорбі, на тлі темно-синього неба — пухнаста сосна, вся в зорях; під сосною рудаватий, іржавий валун; сосна наче росте з каменю — її квітка. За пагорбом — озеро; у гладко відшліфованій воді ворушаться золотисті таргани відбиттів утоплених зір. Удалині, в густій темряві води й повітря, — зубчасті, жовті тріщини, — вогні невидимого міста…»