Ця книга присвячується всім матерям, які втратили своїх дорогих дітей — будь то через хворобу чи якийсь трагічний випадок. Неважливо, скільки нашим дітям було — місяців чи років, ми завжди будемо сумувати й плакати на їхніх могилах, тому що втрачати дітей — протиприродно, ця біль невиліковна. Але з нею можна примиритися завдяки Вірі в Бога й Вічне життя, Надії, що Господь Милосердний і робить лише на благо, а також любові до всього живого й до самого життя.
Авторка книги сама пережила втрату, пройшла через байдужість лікарів, нерозуміння в родині, цинізм оточення й власний страх. Та сьогодні вона ділиться своїм серцем з кожним читачем, разом із ними знаходячи розраду.